Не всім болить війна

Стоїть солдат — тримає небеса,

Не спить ночами, втоми не рахує.

А десь лунають гучні голоси —

«Та що там фронт? Мене це не хвилює».

Він мерзне в полі, мокне під дощем,

За кожен ранок платить власним потом.

А хтось живе одним лише «сьогодні»,

І все життя вимірює комфортом.

Солдат мовчить — бо знає, що війна

Не любить слів, не визнає удачі.

Та сором тим, кому вона чужа,

Хто поруч є — але душа незряча.

Не всі такі. Є тисячі людей,

Що допоможуть щиро, без наказу.

Та є й такі, кому усе «окей»,

Поки біда не стукне просто в хату.