Де розклад переплутав календар

Коли життя жбурляє на задвірки,

Де пахне пилом і цвілим сукном,

Дощі у пам'яті латають дірки

Палким, але розбавленим вином.

Там ліхтарі — мов жовті кашалоти,

Які ковтають ніч у стравохід,

А тіні вишивають антресолі,

Чекаючи на твій зворотний хід.

Там час повзе, як гусениця синя,

По ребрах вже відринутих машин.

І саме тут, в занедбаних низинах,

Ти раптом сам собі і пан, і чин.

Коли тебе лишили на пероні,

Де розклад переплутав календар,

Знайдеться камінь у цвілій короні,

Який підсвітить твій нежданий дар.

Там, на задвірках, де немає блиску,

Народжується правда без прикрас —

Загублена у мотлосі колиска

Відкриє знову шлях у власний час.

08 серпня 2026 р.