Єдина

Ти лише прихистила грішного —

І одразу він став пробаченим.

А коли дарувала радості,

Небеса йому тихо заздрили.

І лише одна твоя усмішка

Варта цілого світу безмежного,

А одне твоє слово лагідне

Топить в серці крижини вічнії.

Якщо ти будеш поруч щирою,

Стане світ мимоволі людяним

І заграє все різними барвами,

Заспіває ранковими трелями.

Сонце сходить на тебе поглянути,

А заходить тому, що у відчаї.

Чом би тобі не стати зіркою,

Зігрівати душі загублені?

Ти лише прихистила грішного —

І одразу він став пробаченим.

Не буває за тебе ліпшої,

Ти єдина у світі безкрайньому.