12
Олександра допомогла прибрати мені посуд, хоча я наполягав цього не робити. Потім заметушилася, збираючись, сказала, що має справи, змушена йти, і за опік, хоча він був незначним, я винен їй келих вина, а я перечити не став.
Вона пішла, я зачинив двері й знову посміхнувся. Ця демониця в ангельській подобі занадто часто змушує мене посміхатися, це було дивно.
Олександра інша. Я відчував її простоту, не зважаючи на її авторитет, на її професію, вона була щира. І, чорт забирай, я бажав її не так, як усіх цих дешевих дівок, я хотів бути з нею.
Але це не можливо, я не заводжу відносини, я використовую і залишаю.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.