22
Наступного ранку, як і було заплановано, ми поснідали, знову замовивши їжу у кімнату. На цей раз, обоє з'їли все з апетитом.
Я почав збиратися, а Олександра тим часом привела себе до ладу.
Але тут була проблема: потрібно було знайти їй одяг, адже її був брудним та зіпсованим. Удвох ми не могли ходити містом, а саму не хотів залишати. Тоді не довго думаючи, я підійшов до покоївки, дав чималі гроші й попросив про послугу.
За годину вона принесла три пакети з одягом, усе як я просив: білизна, плаття та туфлі. Дав усе це Саші, хоч вона довго гризлася зі мною та сперечалася, мовляв, я купити її хочу, але вибору все одно не було, адже в готелі ми оселилися уночі, і крім адміністратора, нас ніхто не бачив, і той косився. А зараз майже обід, довкола купа людей.
Якби вона лише знала, що я навіть не думав купити її, і не маю наміру образити навіть боявся. Тим більше вона була не тою, з ким можна пограти й кинути. Це справді дорога мені людина, але я не наважився сказати про це.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!