Бенкет вакханалій (байка)

Якось зібралася нечисть

На грандіозний бенкет

Спробувати вина чарівний букет.

І ось зібралися -

Навіть нема куди плюнути,

Щоб не втрапити в біса якого,

Не кажучи вже про те, щоб присісти.

Усі чекають обіду

І, звичайно, питва,

І нема їм з нетерпіння життя,

Але ось уже чутно-мекання цапа-

Сигнал, що починати треба без храпу.

І ось прямо зараз розпочався бенкет,

І полився з бездонної бочки

Вина чарівний букет.

Веселощі повним ходом,

Як добре жити за рахунок народу!

Та швидко спорожніла бездонна бочка:

У посудині без дна

Недовго може втриматись вода.

Але якась краплина все ж лишилась,

Однак вона одна,

І всі б хотіли випити її до дна.

-Кому допити?

Питання це, скажу вам, надскладне.

Проте зібрання не без мудрих,

І наймудріший сповістив: "Голосувати!"

І піднялися враз дебати,

Куди там нашим депутатам!

Летіли клапті шерсті, хвіст і гриви,

Але краплина не чекала,

А помаленьку витікала,

Поки й зовсім не пропала.

І припинились суперечки,

Бо як сваритись, розберуть і гречку!

(переклад власної байки 10.09.1997 р.).