Собі майбутній
10011
Зметикуй,
З дидактичної
Не виходячи ролі,
Навіщо тобі серце,
Що завжди на гастролях?
Що ти його ховаєш
За алюзіями й цитатами,
Ніколи не торкаючись
Того, хто тебе розриває на атоми?
Бо світ не зводиться
До табелів про ранги,
Бо квіти зникають в глибинах Гангу,
Молитва чіпляється за високі будівлі,
Всі ці хмарочоси
Палацоподібні,
Бо в світі твоєму
Ксилема й флоема
Дихання зводять нанівець.
Є особливість архітектури
системи:
Андроїди не помічають овець.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯