Собі майбутній

10011
Публікація: 16.08.2026
Вірш
Завершено

Зметикуй,

З дидактичної

Не виходячи ролі,

Навіщо тобі серце,

Що завжди на гастролях?

Що ти його ховаєш

За алюзіями й цитатами,

Ніколи не торкаючись

Того, хто тебе розриває на атоми?

Бо світ не зводиться

До табелів про ранги,

Бо квіти зникають в глибинах Гангу,

Молитва чіпляється за високі будівлі,

Всі ці хмарочоси

Палацоподібні,

Бо в світі твоєму

Ксилема й флоема

Дихання зводять нанівець.

Є особливість архітектури

системи:

Андроїди не помічають овець.

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі