БАГАТТЯ

Вона не просто ходить по землі —

Вона над світом лагідно парить.

В її очах, у мудрій глибині,

Святий вогонь любові миготить.

Вона є сонце, чисте і ясне,

Що зігріває душі у біді.

Вона — початок, диво осяйне,

Що дарить нове дихання землі.

Її любов — мов океан без меж,

Що обіймає всесвіт у теплі.

Та розцвіте вона тоді лишень,

Як прийде справжній лицар в її дні.

Де двоє йдуть крізь долю в унісон,

І не змагаються за владу чи серця.

Де рівність — їхній золотий закон,

А вірність — без початку і кінця.

Жінка — вогонь. Вона горить весь час.

Іі багаття вічно буде жить.

Та чи зігріє, чи спалить водночас —

Лише залежить від мужа біля вас.