Не вирушили разом під дощем

Гординя пахне димом і вапном,

Вона будує стіни — не мости.

Страх тулиться за блимаючим склом,

Розсипалися в пікселі листи.

Підносили своє уявне «я»,

За золото з фольги вважали бронь.

А повз ішла нестримана весна,

Та душі не торкнула — згас вогонь.

Тепер у серці лиш полинний щем

І довга тінь від непрожитих днів.

Не вирушили разом під дощем,

І розійшлись на відстані років.

19 серпня 2026 р.