З настрою (В зачинені двері...).

Я не став би стукати в двері...

Особливо в зачинені щільно.

Не стояв би біля порогу,

А пішов би геть, до холєри!

Там, де дихати легко та вільно,

Де душі, де зору просторно!

Порозкидав би всі загорожі!

Перешкоди наставлені долі

На шляху розтрощив би зневажно.

І дивився би в очі ворожі

Як на сморід поганий юдолі,

Як в істоту пусту та продажну.

І не грюкать у двері ті бутом -

Роздовбати їх краще ногою!

Підпалити розтрощені нафік,

Не дивитись, піти і забути.

Та змінити лютість нудьгою.

Важливіші згадати принади...

Позабув бо в зненависті лютій,

Що у світі є світло та свято

Окрім бійок, різні, всяких воєн

Безпричинних, від шизи, маразму!

І начхать на хаос той заклятий,

В метушню...дибілізм параної,

Між людей у суспільстві заразній.

Та розслабитись в кріслі у хаті,

Яка дивом іще уціліла

Між руїн в понівечених селах.

Та з думок, що важкі, задрімати

В лабіринті надій, що в екзилі

Та у сні їх ніяк не впізнати

У незнаних скривавлених землях...