рябінін
це був професор кафедри точної механіки
ми там цчили сопромат й мали робити курсову. ну, як учили – майбутні хакери ніяк не могли взяти до тямки, навіщо їм механіка
але це ще були радянські стандарти – коли комп'ютери займали цілі шафи і взагалі мали складатись із коліщаток
дядько був строгий. йому було під 70 і ходив він чи не на милицях, але радянська людина – то радянська людина. особливо механік
я тоді якраз заходив у піке свого разгільдяйства, й одного разу він підловив мене на лекції. здається, із львівським "поступом" (це така газета). взагалі, були викладачі, які миттєво спалахували до мене якимось особливим завзяттям.
курсову я зробив вчасно. звісно, зазираючи в креслення одногрупників – особливо з общаги. в одного так батько взагалі був кресляр – і він приїхав зі свого закарпаття з якимось кульманом
в принципі, я б і сам усе зробив. але кригу розтопила незрозуміла тоді для мене пригода
одного разу, на попередньому захисті, рябінін з обуренням пред'явив, що я з ним не привітався. мовляв, пройшов повз, наче не впізнав
це вже потім я подумав, що то був мій брат-близнюк. я взагалі-то чемна людина. і всі пригоди зі мною стаються лише за збігом обставин
але рябінін навпаки раптом подобрішав. іноді твої емоції сильніші за будь-які обставини.
зі. а сопромат я й досі пам'ятаю. епюри на згин та опір матеріалів. корисна річ
26.10.2021
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!