ЛІТНЄ СОНЦЕСТОЯННЯ.

Літнє сонце в небі сяє,

‎День найдовший настає.

‎Тепло землю зігріває,

‎Промінь сонячний живе.

‎

‎Промінь золотий яскравий,

‎Луг у квітах запалав.

‎Квітів барви як веселка,

‎Чути липи аромат.

‎

‎Біля вогнищ сміх лунає,

‎Пісня чується в полях.

‎Дух природи всіх збирає,

‎Час Купала зустрічать.

‎

‎Ніч коротка на підході,

‎Місяць між зірок висить.

‎Мить чарівна і прекрасна,

‎Спів в душі не заглушить.

‎

‎Вітер ніжно трави хилить,

‎Пахне м'ятою роса.

‎Ліс щось шелестом говорить,

‎І птахи співають там.

‎

‎Щастя люди закликають

‎В тиші мрії бережуть.

‎Долю гарну ніч гукають,

‎Та любов в серцях несуть.

‎

‎Сонце силу всім дарує,

‎Кожен промінь мов крило.

‎Все довкола веселиться,

‎Щоб добро перемогло.

‎

‎Хай надія не згасає,

‎Квітне радість повсякчас.

‎Літнє сонце надихає,

‎На добро, кохання, лад.

‎

‎Пам'ятаємо це свято,

‎Де природа квітне вся.

‎Ці свята прийшли від предків,

‎І не канули в літа.

‎

‎Верещако Сергій.