Друг
77015
Прокидаємось разом, хоча він і не спить,
Дивимось один на одного, поки шия не заболить.
У мене, у нього немає шиї,
Але є одна, проте, величенька вія.
Потім встаємо, вмиваємось, тремо пики рушником,
Сидимо на кухні, п’ємо каву разом,
Музику слухаємо, заряджаємо батарейки.
Він мовчить, я виголошую: “Come on, dude, we’ll make it!”
І робимо, ми з ним доволі вперті,
Як Майкл Джордан у останні секунди четвертої чверті.
Ось і вечір, проковтнемо повільно кіноху,
Напишемо відгук, поспілкуємось з друзями трохи,
А там уже і спати треба лягати,
Щоб зранку знову все по новій розпочати.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯