Я почала мовчати все тихіше
430157
Я почала мовчати все тихіше.
Лиш тиша повивала навкруги.
Я, мов глибока швидкоплинна річка,
Не знаю, де у неї береги.
Я поступово почала миритись.
В душі моїй, напевно, дивний світ:
не можна плакати, не можна злитись...
Тож в радості також не бачу цвіт.
Та все ж таки я гордо йшла до цілі.
Позаду мене- вічне царство мрій.
Листи життєві. Наче аркуш білі
І поки що я сповнена надій.
Я все тихіше почала мовчати.
Без болю, смутку, сліз і без вагань...
А може варто було закричати
Й позбутися нарешті цих страждань?
(вересень 2022 р
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯