Травневий вітер. (Незакінчена мелодія для дитячого піаніно...)

Травневий вітер три роки поспіль пахнув слідчому Марку сирою землею лісопарку та брудною мотузкою... Справа Вереса, видатного композитора і його найближчого друга, була закрита за два тижні з вердиктом «самогубство на тлі прогресуючого психічного розладу». Преса та численні хейтери з радістю розірвали пам'ять про генія: шепотілися про творчу кризу, алкоголь і таємні гріхи. Тільки Марк знав, що того весняного вечора Верес вибіг із дому без пальта не тому, що збожеволів. Йому хтось зателефонував... Розслідування, яке Марк таємно продовжував три роки, нагадувало блукання в густому тумані. Воно з самого початку зайшло у глухий кут, перетворившись на артхаусний сон, де звичайні закони логіки відмовлялися працювати. Свідки, з якими Марк намагався поговорити, здавалися примарними...