🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶

Електронні книги / #реальність (27)

«Поміж бетонних плит»

«Поміж бетонних плит»

Як важко жити людям, поміж бетонних плит,

Де їх ніхто не чує, байдужий їхній ритм,

І як кричить їх серце ніхто про то не знає,

Тут по можливості в ігри кожен свої грає.

Усі турбуються про себе, а не про ближніх,

Своя сорочка тілу ближча, що там не кажи,

Із поверху, що вище, не видно нижніх,

Хоча б одного співчутливого мені ти покажи.

Велике місто давить, рутиною воротить,

В ній втратиш ти себе хоча здобудеш щось,

Але це "щось" можливо життя твоє скоротить,

В певний день збагнеш, що навіть не жилось.

Можеш не кричати, ніхто й так не почує,

Твої проблеми лиш твої, ти вже з цим змирись,

Хвилі сердець людських важкий бетон блокує,

Ти краще все ж людиною поміж ляльок лишись.

Не будь подібний іншим, що втратили себе,

Не вчиняй як роблять інші, йди своїм шляхом,

Знай, що бачать кожен крок з висоти Небес,

Хоч би в темряві сховавася, а хоч би став птахом.

³'⁰⁷'²⁰²⁴

...

Vladyslav Derda

Сон навіяний буденністю

Втричі менше ніж нічого,

Вдвічі більше ніж ніде.

Ми позбулись саме того,

Що тримали більш за все.

Все пусте і мимоволі

Десь, колись та не тепер.

Може краще ніж без долі

Та все ж гірше, аж завмер.

Завмер сповнений фантазій,

Мережа плетінь і барв.

Свідок дивних нових Азій,

Австралійський мінотавр.

Мінотавр хоробрий воїн,

Швидкоплинна течія,

У кармані є біткоїн,

Дивний сон і чемний я.

Я у сон до тебе ходжу

По розкішним килимам.

Там з тобою ніч проводжу

Так я личить лише снам.

Снам із галасом і сяйвом

Диво де звичайна річ.

Прокидаюсь неохайно,

Коли ранок змінить ніч.

...

Легрей

Оспівування кохання

Кохання оспівують в фільмах

Плітках, дитячих садках

Як якийсь спалах у космосі

Який зміне за мить життя

А в мене такого не було

Я рада

Воно наче прихід додому

З зимових вулиць вночі

Ніби схід сонця спекотного дня

Воно спокійне, але душу все ж гріє

Впливає на усе сприйняття буття

Я розчиняюсь в цій атмосфері

І після багатьох невдалих спроб

Нарешті віднаходжу себе

...

Пані Аїда

Всесвіт не бачить знаків

Всесвіт не бачить знаків

Не робить винних,

Знімає жахи.

Всі фільми - серійні,

Актори не справжні,

Сценарій відмінний

Там кожен зляже.

Благання не гаснуть,

Герої нещасні,

Найкращі підказки

Зникають завчасно.

Людські ролі - постійні,

Сансара невпинна.

Тільки одне, єдине:

Ти сам оператор

Своєї вершини.

...

MaL_Vi

Нове життя

Почати важко все спочатку,

Але необхідний крок до цілі,

Змінити все й не лиш повадку,

Показати який ти є на ділі.

Мене ночами гріли мрії,

Здавалося до них рукою лиш подати,

Проте нелегко робити певні дії,

Коли реальність не хочеться приймати.

У світі ілюзій легко жити,

Але не дуже це поможе справі

І будем лиш собі могилу рити,

Якщо сприймати будем все у чорній гамі.

В житті нюансів багато треба врахувати,

Щасливим в душі стати щоб успіх мати,

Не гнатися за тим що уваги неварто,

Щоб себе не втратити й не зіпсуватись.

Нове життя будую старе відкинувши,

З головою у щасливу реальність поринувши.

Пізнаючи світ і людей я міняюся,

Втративши невинність тримати рівновагу намагаюся.

Гонившись за щастям втратила себе,

Життя моє глаголить про те,

Міняю тактику шукаю ефективні шляхи,

Тому я частий гість в біди,

Бо дороги мої помилкові,

Приводять до краху ідеї нездорові.

І зупинитись вчасно прислухавшись порад батьківських

Й сили взяти та мудрість у дорожку

І стати краще всіх потрапити на обложку;

Та ні: нетреба заздрити-своє лиш щастя будувати,

Чужі життя зі злості не ламати.

Любити себе але не більше інших,

Задовольнятись тим що маєш,

А інше все приложиться-ти знаєш,

Тому не переживай бо маєш вірних,

Які підтримають дихання друге нададуть,

На поталу ворогам і скорбі не здадуть.

Сміливо уперед в обійми раю,

Іду вперед в майбутнє-минуле відпускаю!

...

Діана Гобой

***

Чомусь душа воняє часником

В мерзенного злодюги.

Напевно є якийсь синдром,

Який пояснить ті недуги.

Бридкий й огидний нелюд той,

Що для свого же блага,

Людей шматує "не впєрвой".

Й бридка його ватага.

«Війна і мир» лунає скрізь.

Та миру не буває!

Там, де війна зробила крок

Про мир всі забувають.

Тюльпанів пахощі п’янкі

Придушить смрад війни.

Уста червоні говіркі

Замовкнуть навіки.

І сотні тисяч посіпак

Поляжуть за царя.

Та винен сам вже той дурак,

Що плив через моря.

Душа його воняє часником

І лине запах на усі-усюди.

Проклятий був би нелюд той,

Що вибрав собі шлях Іуди.

Чи може то вже й зовсім не душа,

Бо в ката ж і душі не буде.

Та чим би не смерділа гниль чорта,

Його свої ж шакали і погублять.

...

annadayway

Я просто поспішаю

Цвітуть навколо квіти,

Із криком грають діти,

А я все поспішаю —

Ніщо не помічаю!

І знову треба в школу,

Робити щось по дому,

А потім відпочинок,

На декілька годинок.

Проте цього не бачу,

Душею теж не плачу,

Я просто поспішаю,

На все це час не маю!

На серці щастя й горе,

Не бачив я ще море,

А час вже відмирає,

Невже усе зникає?

Постій, я ще не можу,

Повільніше щось ходжу,

Нічого ще не знаю,

Та ось уже згасаю..

Дарма я часу тратив,

І у капкан потрапив,

Не бачив щастя того,

Що завжди є довкола!

Лиш зараз розумію,

Та вже ніщо не вдію..

На цих словах людину,

Поклала смерть на спину..

...

Nepkin Tarento

штурмове море

штурмове море,я пам'ятаю до 13 року,

а там каміння,що посипалось з гори,

не думала,що через десять років,

я буду говорити собі - лиш твори.

я мрію із зорями спілкуватись аж до ранку

і бігати по пляжу повз вітри.

зхвильовано кричати мамі - я в порядку,

пробувши у воді години три.

в такт з хвилями сміятися у морі,

збирати мушлі,що сховалися в піски,

дивитися як сонце йде за обрій,

забути про усі свої думки.

та кожен раз вертаюсь у реальність,

що з тріском крушить вщент дитячі сни.

лишилося мені збагнути складність -

не буде більш дитинства,від війни.

...

дрю

Краще зараз

Ці вихідні вже промайнули,

Вони для всіх несли своє.

Раділи, мріяли, відчули

А шлях вже далі нас веде.

Веде крізь труднощі й здобутки,

Невдачі повз і легкість справ,

Бурхливі емоційні чУтки -

Ти зрозумів, а наголос поправ.

Поправ свій крок, якщо ціль далі

Ніж була вчора, озирнись!

Не вішай ти собі медалі,

Бо вони тягнуть тільки вниз.

Вниз до бездії в час негоди,

Ще крок, за ним новий розбіг.

Нема заслуг у виправданні,

Що мов раніш, коли не зміг.

...

Легрей

Творчий прояв

Приголомшливо красиво,

Наче справжнє й щире диво,

Рима в ці рядки лилася

З відчуттям творіння щастя.

Аркуш млів від літер в ряд,

Наче в гронах виноград.

Дивував він читача -

Відчуттів не вистача,

Щоб сприйняти й полетіти,

Кожній хвилі так радіти,

Наче прикре все пусте,

А ти знаєш, що ти є.

І тобі цього достатньо.

Навіть більше - мрії здатні

Стати фарбами малюнку

"Клік в реальність застосунку".

...

Легрей

Масон

Прокидайся! Вже довго спиш у цій вузькій кімнаті…

Де це ти, спитав одразу ти мене крізь сон,

Чому так темно, тісно? Нема куди руки підняти…

Тебе захоронили заживо у полі, товаришу масон.

Що ж тепер робити? Паніка пробіглася розбитими очима…

Тебе трясе, волося дибки…цей стан ніколи уже не мине,

Скажи, от тільки чесно, як довго я ще буду жити?

Краще б ти спитав, хто й коли тут закопав тебе.

Ну нареші…полежиш хоть трохи ти спокійним?

Наробив ти шуму у беззвучній цій труні,

Хочеш розповім тобі усе, детально і повільно?

Я поясню чому, а ти просто довіришся мені.

Почнем з початку, неквапливо, куди же нам спішити,

Питання перше, чому й за що ти зараз саме тут?

Ти сам подумай, усе просто, боюсь тебе аж розсмішити,

Лежиш закопаний в глибокий темний соціальний ґрунт.

Продовжим… Ну чому ж ти так кричиш на мене?

Я всього лиш голос у твоїй пробитій цвяхом голові,

Так ось, ти ж правда мрієш, щось в житті змінити?

Так розбий же цей бар‘єр, повзи наверх не сумніваючись в своїй меті.

...

Дядя Олег

Подумки магія осмислення реальності

Фентезі - ілюзії системою дивозмістовності

Містика фантазії, чарування послідовності

Фантастичність магії, неправильне пекло, правильний Рай.

Або не зрозуміли вічний вогонь, або вірогідний фантазії звичай.

Потойбічне пекло, астральний Рай

Освітлене Сонцем потойбіччя дня

І неосвітленої сторони - ніч, Астрологічний Астрал логічний,

Саме зараз найточніший час - Сейсмологічний.

І без цих ілюзій Сонце пекло нескінченно

І всеж це красивий променів фрактал

Симетрія у магії світла прямих ліній

Фантастика вічно горітиме в вогні відносно космічної швидкості,

Вічний зміст думок без видозмінності - брамфатура Єволюційності!

...

Діма Довганенко
Увага!
Сайт працює у режимі альфа-тесту. Про помилки пишіть Аркушу або на support@arkush.net!
Новини
🐶 Розпочато авторський конкурс "Псисті теревені" 🐶
02.07.2024

Слава Україні, аркушики! 🇺🇦

Мабуть небагато людей можуть залишитися байдужими до дружнього виляння хвостом та вірного погляду тих, хто завжди готовий прийти на допомогу. Якщо вже здогадуєтесь про кого мова, то пропонуємо долучитися до нового авторського конкурсу "Псисті теревені" 🐶

... Детальніше
Блоги
Писати "в стіл" чи "на публіку"?Крапка
19.07.2024
Без вступного слова. Суто мої спостереження. За те аби писати на публіку: Читаючи критику ти росте ... Детальніше
ВзаємовідпискиMia
21.07.2024
Друзі, якщо ви вирішили мене відписати, то повідомте мені про це, будь ласка, щоб я теж могла вас ві ... Детальніше
Допомога песикам & КоMia
21.07.2024
На честь конкурсу Псисті теревені пропоную допомогти притулку, у них там песики, котики і навіть кі ... Детальніше
Дмитро Кешеля "Родаки"Книголюб
21.07.2024
Дмитро Кешеля "Родаки" Як же мені сподобалась ця книга. Автор так майстерно описує своїх героїв, що ... Детальніше
Пательня. Випуск 11stas
28.06.2024
Вітаю, друзі. Розпочинаємо одиннадцятий випуск Пательні. Ну, і звичайно черга наступного автора. Тек ... Детальніше
Ірині ФаріонMia
20.07.2024
Можливо хтось скаже кілька слів в пам'ять про цю відважну жінку, яка ніколи не боялася захищати укра ... Детальніше
На Аркуші вже:
11846читачів
145306коментарів
Щиро вдячні всім, хто підтримав нас переказами на рахунок!
А також всім, хто приєднався до нас на Патреоні!
Наші патрони
Всі кошти підуть на розробку та розвиток Аркуша! А підтримати нас можна тут: