Роутер

В кутку кімнати, де сивіє тиша,

Павук залізний заплітає дріт.

Там точка доступу тихенько дише

І посилає імпульси у світ.

Вона невпинно суне в ніч бездонну,

Де замість крові лиш холодний струм,

Антена ловить крізь масив бетону

Короткі спогади і довгий сум.

Летять пакети, мов скляні фантоми,

Крізь стіни й стелю та крізь товщу штор.

Вони не знають ані сну, ні втоми,

Впадають річкою у монітор.

Там цифра в’яже вузлики шовкові,

Тримає всесвіт весь на волокні.

І спраглі душі, до розмов готові,

Горять у цьому полум’ї німі.

Засне комп'ютер, і загаснуть лиця,

Але у темряві, немов маяк,

Летить безкрила дика синя птиця —

Не упіймати в мережі ніяк.

02 вересня 2026 р.