ти всюди

у моєму вікні – сушиться сорочка

не моя

але пахне моїм потом і твоїм сміхом

кава охолола ще вчора

я грію її дотиками – не допомагає

тут холодно всередині

навіть коли літо і ти ходиш без шкарпеток

я знімаю зі стіни карту світу

і шукаю твої ключиці серед шосе й річок

я досі слухаю твої голосові

на магнітній стрічці

я досі їх перемотую пальцем

ніби можу повернути тебе на три слова назад

я живу поміж речей,

які ти залишила

вони вже мої

але все ще пахнуть тобою