Стара баба

Пригадала стара баба, як в дівках ходила,

Ой, згадала стара баба, як колись любила.

Хоп, шіді-ріді-дай, шіді-ріді-дана,

Хей, шіді-ріді-дай, шіді-ріді-дана.

​От колись були дівчата, що й не знали втоми,

З поля на спині тягли по піввоза соломи.

А тепер ви тільки гляньте — ноги-соломини,

Кинь такій мішок на спину, то й не стане спини.

​От колись кохати вміли, хто тепер так вміє,

Як пригорнуться милята, аж серденько мліє.

А тепер про те кохання навіть і не чули:

Познайомились, поспали, через день забули.

​От колись були весілля, от колись гуляли,

І співали, й танцювали, й за чуби тягали.

А тепер ви лиш погляньте, як тепер гуляють:

Вип'ють чарку, наїдяться та й спати втікають.

​Як було колись все гарно і яким все стало,

От було ж колись здоров'я, а тепер вже мало.

Час летить, мов навіжений, і не знає впину:

Крутить руки, крутить ноги і ламає спину.

​10.02.1998.