ВІРШ

Зазвичай якийсь контекст

Провокує мати текст.

Через будь-яку зачепу

Починає рух щелепа.

Але зараз дика тиша,

Мов канікули у виші.

Не бухтять студенти жваво,

Як гурти на переправах.

Так і задуми пропали,

Наче язиком злизало.

Тільки свищ в районі вуха

Вказує його послухать

І розтерти шиї м'язи,

Цятки трігерні - зарази,

Що блокують кровотечу,

Лімфоплин також, доречі.

Не скажу що прямо аж

Вдалим був самомасаж,

Але це процес приємний,

Хочу вірить - не даремно!

Ось і складено вірша

Мозок каже: Тихо, ша!

Вже тебе чекає сон!

Не задрочуй телефон!