***
0003
Наші вчинки наносять подряпини
На ідеально оформлений паркет.
Словами будуєм западини,
Сором'язливо ховаючись під кашкет.
І все залишає шрами,
Згадку про неприємність.
І все залишає омани,
Приховану нікчемність.
Хвилина мовчання... Ще одна
Із сотень, як не тисяч
На спаплюженій свічці ще одна
Некрасива залишена кимось нерівність.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯