Кораблі
00011
Десь там далеко в океані плавають кораблі
Тихі і самотні
Як мої одинокі дні
Десь там за хмарами сонце сховалось
Десь там тонуть мрії мої
Люди теж як кораблі
То приходять, то відходять
Когось із нетерпінням чекаєш,
А когось вже немає
Десь в душі болить це відчуття
Що сенс втратило життя
Десь там знову видніються мені
Ті люди, і ті дні
Коли сміх і радість наповнювали душі
Так щиро і по-дитячому
Ціннішого годі й шукати
Але вже не зараз...часи інші
Стало все вже не те..
Лише одне,що має сенс
Це маленька надія, яка жевріє у моєму серці...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯