Місяці

Я - породження осені.

Врожайна чи ні,

Вона йде в мінус:

Сонцем, теплом і життям.

Ти - весни кульмінація.

Крокуєш з надією

Крізь багно до обіцяних сонцестоянь.

Інь та янь.

Листопад

Не перекричить шелестом

Показання про міт мого гріхопадіння.

Та коли упав квіт твій

Мені на коліна -

Я не знала, навіщо,

Не думала, як.

Я змітаю з бордюрів

Красу, що пожухне.

Вибір мій - виживати.

Одна проти всіх.

Ти збагнеш це

І підеш -

Тобі це минуле.

Ти уже прожила найсуворіші зими.

Я - породження осені,

Що не святкує.

Песимізм, попередження

Про лють зими.

Я - емоції, втоптані в килим листків,

Що згниють, коли ти

Заживеш в часі мрій.