Хто в глибині?

Ми пишемо тексти на зморшках води,

Шукаємо спокій в уламках розмов.

У кожному серці, крізь шаткість ходи,

Шукаємо сенс серед брухту основ.

Душа, як занедбаний часом вокзал,

Де потяги більше нікуди не йдуть,

Але у чеканні застиг персонал,

І фари нічні прорізають цю муть.

Ми носимо в серці засохлі сади

І жити вчимося їм наперекір.

А зорі згорають безслідно. Куди?

Лишивши у небі недовгий пунктир.

Болить те, що прагнемо будь-що спасти,

Що б'ється у ребрах, як птах уві сні.

І кожен рятує, що зміг пронести

Між тим, ким він є, і хто він в глибині…

22 вересня 2026 р.