Постземлетрусне

Тепер на противагу Геракліту

Відстоюємо істину одну,

Що править Всесвітом тепер статичність світу,

З якою всі ми ляжемо в труну.

Самообман і оптимізм - життя гончарство.

І благородно-жертвенна ця роль -

Потрапити у ілюзорне царство,

Де править Голий, начебто, Король.

Світогляд і думки - патріархальні,

(Вам не набридло ще моє ниття?)

І наслідки безжально-аномальні

Вбивають мотивацію життя.

Я, наче, в згоді зі своїм Пегасом,

Та вимовити це - проймає страх:

Не ту країну звати Гондурасом,

Де люди у совку, як у шовках.