ОСНОВА

Минають дні, і час стирає кроки,

І кожен з нас — лиш крапля в морі слів.

Я знаю мудрість, крізь роки й уроки:

Замінять ВСІХ, хто згас і відболів.

Приймати це навчилася спокійно,

Без зайвих сліз і туги на душі.

Бо все, що зовнє, — зрадливе й ненадійно,

І доля лиш міняє рубежі.

Та є в мені небачена основа,

Святий вогонь, що в серці я несу.

Вона жива, яскрава і раптова,

І береже сумління мого суть.

Мою енергію, що світло ллє у ночі,

І відданість, як чистота й  кришталь,

Та цінності, правдиві ще й пророчі,

Ніхто не знайде в інших, ось в чім жаль.

Душа моя — це дивна казка,

Її у світі двічі не знайти.

Вона — не копія, не вигадка, не маска,

А мій єдиний шлях до висоти.