Пил потопу
Приватний детектив Макс Варді звик розслідувати подружні зради, шахрайства й зникнення людей. Та одного дощового вечора до нього приходить дивний клієнт із проханням знайти людину, яка зникла… понад сто п'ятдесят років тому.
«Пил потопу» — атмосферний конспірологічний трилер із елементами детективу, альтернативної історії та наукової фантастики. Це роман про пам'ять, яку можна стерти, про цивілізації, які можна поховати, і про людей, готових ризикнути всім, аби дізнатися, що насправді лежить під шаром часу… і пилу.
1911494
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
11.10.2026 19:59
До частини "Розділ 9. Листи з палати"Щиро дякую за підтримку! Радію, що вам цікаво. Попереду ще багато цікавого!
⋯
01.10.2026 22:25
До частини "Розділ 5. Останній свідок"Цікаво і відчуваю далі буде моторошно. Чекаю на продовження.
⋯
02.10.2026 01:12
До частини "Розділ 5. Останній свідок"Дякую! Моторошно — це ще м’яко сказано. Далі історія трохи покаже свої зуби. Приємного читання й дякую, що чекаєте на продовження!
⋯
01.10.2026 02:21
До частини "Розділ 4. Епідемія божевілля"Що до великого глиняного потопу ,то я памятаю ті дивні будинки з вікнами під землею і ще багато чого дивного довелося побачити на власні очі
⋯
01.10.2026 15:03
До частини "Розділ 4. Епідемія божевілля"Ось саме такі речі й змушують замислитися. Дякую, що поділилися власними спостереженнями. У «Пілі потопу» я якраз і намагався погратися з цією межею між тим, що ми знаємо з історії, тим, що бачимо на власні очі, і тим, чому не завжди можемо знайти просте пояснення. А дивні будинки з вікнами під землею — тема, яка сама по собі заслуговує на окреме розслідування.
⋯
27.09.2026 06:16
До частини "Розділ 1. Клієнт із сімейним привидом"Цікавенько ,відразу в бібліотеку. Спочатку буду просто ставити лайки,адже ви старалися ,працювали ,тому вже заслужили ,п от коли твір викладете повністю ,от тоді то вже прочитаю і якщо щось буде подобатися обов'язково кину комент ,ну ,а якщо ні ,щож вибачайте.
⋯
27.09.2026 10:50
До частини "Розділ 1. Клієнт із сімейним привидом"Щиро дякую! ❤️ За бібліотеку, за лайки й за те, що даєте моїй історії шанс. А щодо коментарів — пишіть лише те, що справді відчуваєте. Авторові важлива не тільки похвала, а й чесна думка читача. Сподіваюся, історія вас не розчарує і знайде відгук у вашому серці!
⋯
27.09.2026 15:47
Правду і нічого крім правди. Як на мене є два критерії по яким я дивлюся на твір. Сюжетна арка ,тобто ,а що цікавого придумав автор ,для того щоб заманити мене до своєї історії. Друге , наскільки вдало він написав саму історію ,діалоги. Сцени. Тобто якщо читається легко ,якщо сюжет цікавий , якщо діалоги не пластмасові ,то яка різниця який жанр. Та нехай буде любовна драма ,фентазі ,фантастика ,щось історичне ,чи хорор для мене головне цікаво пише автор чи від його твору хочеться спати . От і все. На аркуші відкрив прекрасну поезію ,шикарнючі історичні романи ,цікаві хорори і драми. Да часу мало всіх не перечитаєш ,але вже є улюблені автори ,котрі пишуть класно ,у яких є чому повчитися і навіть на майбутнє у деяких не дуже вдалих творів запозичити деякі ідеї. Я маю на увазі не плагіат ,а просто вставити в свій твір ,ту чи іншу ідею ,чи сцену.. тому читатиму ,сподобається - з мене комент ,не сподобається - можливо вкажу свою точку зору ,хоча розумію що вона для автора до спини ,або трохи нижче.
⋯
27.09.2026 17:31
Дякую за таку розгорнуту й відверту відповідь! Мені дуже імпонує такий підхід: не зациклюватися на жанрах, а дивитися на саму історію, її сюжет, живих персонажів і діалоги. Зрештою, саме заради цього ми й читаємо — щоб історія захоплювала й не відпускала до останньої сторінки. А щодо критики — повір, авторові вона зовсім не «до спини». Це я про себе) Навіть якщо не завжди приємно чути зауваження, чесна думка читача допомагає побачити власний текст під іншим кутом. Тож читатиму коментарі з цікавістю, не соромтеся висловлювати свою думку. І окрема подяка за те, що знаходите час знайомитися з моїми творами серед усього літературного розмаїття!
⋯
