«Крик душі»
0003
Я заморився падати й вставати!
Втрачать близьких людей...
Витягувати ножі зі спини,
Хоч бачив, хто встромив!
Я ось-ось здамся!
Але тримає щось мене...
Не знаю, ну, здогадуюсь —
Можливо, я щось зміню!
А може, впаду і більше не встану...
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯