Кролиця-рятівнтця

Була собі й жила зайчиха

Усе життя для неї втіха.

Вона стійка та непорушна,

Завжди весела й відчайдушна,

Всім допоможе, всіх врятує

На сльози й миті не марнує.

Вона мала залізна леді

Дивує всіх, навіть ведмедів.

Зайчиха сміх дарує вдома,

Їй не страшна будь-яка втома.

Ніхто не викрив ще секрет,

Що лиш з собою тет-а-тет

Пухнаста геть знімає маску

І від проблем аж під зав'язку

Ридма ридає, як дитинка,

Крихка й беззахисна тваринка.

Дурна кролиця-рятівниця

Допомогти собі все не навчиться

Рятує всіх, хто б не приліз –

Сама ж захлинається від сліз.