Розділ 1 Осіння печаль
Понад усе на світі Жанна любила осінь за туманні ранки і рясні дощі, коли ось так можна закутатись у старенький картатий зв'язаний мамою плед і пити улюблене еспресо... Та більш за все Жанну вабили гори, де осінь дихала вільно, легко. Там, серед величних гір, вона завжди відпочивала і тілом, і душею. От і сьогодні після важкого дня, жінка поїхала релаксувати. Думками Жанна уже була там, біля улюбленого водоспаду.
—Тільки б встигнути побачить вересневий захід сонця,– проказала жінка сама до себе, їдучи серпантиновою дорогою.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.