Розділ 5 Пошуки Лани продовжуються як
Спускався вечір та Лани Леон досі не бачив, він шукав якісь підказки, куди вона могла зникнути. А головне, що сказати Сніжані Єгорівні?.. Леон сів на лаву і вже готовий був розплакатися (та хлопцям це не личить) він побачив її каштанову волосинку,отже вона була тут, а потім зникла.
Леон миттєво набрав Микиту і твердо промовив: —Лана зникла, Емілі, будь ласка, нічого не кажи. Просто якщо я теж зникну, візьми мою рацію, точніше у мого батька (ти знаєш, де вона лежить) і зв'яжись зі мною, телефон завжди при мені. Микита хотів ще поставити декілька питань але не встиг,Леон завершив дзвінок.
—Кхм,– почув він за спиною.— Вибач, хлопче, але парк зачиняється.
—Добре, я піду.
Щойно він вийшов за ворота парку, як почув:
—Стій, я на тебе вже давно чекаю.
—Хто ти і де Лана?
—Полетиш зі мною, дізнаєшся, де твоя подружка, а ні, то ще довго не побачиш...
—Полетіли,– проказав Леон.
—Ну що ж давай знайомитись, я Мак.
—Леон,– відповів хлопчина, ще не зовсім розуміючи, чи можна вірити новому знайомому чи ні.
—А куди ми летимо?
—У світ лeгo.
Хлопчина неабияк здивувався.
—І що там можна жити?
—Так, думаю тобі там сподобається.
—Навряд чи,– промовив Леон та Мак вже його не чув. Їх підхопило вихрем і закрутило, немов листочки, от тільки на руку хлопцю нічого не одягали. Скільки тривав політ невідомо, та раптом з'явилася велика синя діра, в яку вони впали і полетіли далі.
А Лана... тим часом нічого не підозрюючи розчісувала своє хвилясте каштанове волосся і раптом спіймала себе на думці, що час вертатись додому. От тільки треба знайти цього Мира. Визирнувши у вікно, Лана неабияк була здивована, побачивши біля свого будиночку компанію чоловічків, які чомусь метушились.
Дівчина вийшла на вулицю і почула:
— Незабаром має повернутись Мак і сподіваюсь не один. Тож ми зможемо взяти під контроль каштанову вулицю. І опісля знищити короля Блискавок.
—Мир, привіт,– звернулась Лана до нього.— Вибач, що відволікаю, але я б хотіла повернутись додому.
—Що, як додому? Ні, це неможливо! Тепер ти житимеш тут.
—Але я хочу до мами, до своїх друзів, близьких.
З її очей, мов горошини, покотились сльози.
—Ну припинити плакати. Подивись як тут класно!
— Так, ту т цікаво, але там мама, яка хвилюється і там мій друг Леон,–сумним голосом промовила Лана.
—Ну твій друг незабаром буде тут.
—Що Леон мене розшукує?- вона не могла в це повірити. —Я йому не байдужа,- проказала вона пошепки.
І дійсно за декілька хвилин з'явились Мак і Леон.
Лано,– він кинувся її обіймати.
— Який я радий, що з тобою все гаразд. Я так хвилювався за тебе та й мама місця не знаходить.
—Ходімо зі мною в мій будиночок, поговоримо– проказала тихенько Лана.
Увійшовши до її опочивальні, Леон одразу сказав:
— Щось ці чоловічки задумали, вони хочуть нас якось використати. Але я попередив Микиту, щоб він зі мною зв'язувався у разі необхідності. Лано, не хвилюйся, я все продумав до дрібниць.
—Я чула, як вони казали про якусь каштанову вулицю і що з нею треба щось зробити, от тільки що– не звернула уваги. Леоне, хочу тебе попередити, тут є король Блискавок,який керує цим світом, тому нам треба бути дуже обережними.
—Згоден ми будемо і пильними, і обережними. Усе з'ясуємо і виберемось звідси, а поки що, давай відпочивати.
—Зараз прийде Мак і відведе тебе в твій будиночок. А вранці я тебе чекаю у себе.
—Домовились,– ледь торкнувшись губами він чмокнув її в щічку.
Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
Вподобати!