БАБИНЕ ЛІТО

Осінній сад вбирається в багрянець,

І жовтень тихо стукає в вікно,

Але в повітрі — бабиного літа танець,

Останнє сонце, тепле, як вино.

Це літо бабине — як та душа жіноча,

Що крізь роки і прохолоду днів,

Того ж тепла і сонячності хоче,

Й любові чистої, без зайвих слів.

Їй не потрібні золоті палаци,

Бо справжня цінність криється в простім:

В дитячім сміху, що лунає вранці

Й наповняє світлом кожен дім.

Їй треба дотик рук, міцні обійми,

Коли коханий ніжно пригорта,

Щоб затихали всі життєві війни,

І посмішка розквітла на вустах.

І найважливіше до Бога є благання —

Щоб рідні всі здорові й поряд йшли.

Осіннє сонце, почуй моє прохання:

Даруй тепло, щоб душі їх цвіли.

Tetiana Shaf