Знамення

І зібралися сучі зграї,

В місті мертвому шириться лай,

Десь місцевий в підвалі здихає,

Наодинці залишиться край.

У візочках тепер молоденькі.

Діти в школу в протезах підуть,

І у пальтах зашитих брудненьких

Їх туди матері відведуть.

Полетіли птахи без бажання

Повертатись колись навесні,

Без посіву не стане врожаю,

Без любові не стане Землі.

Прокотилось над світом знамення:

Пір’я янголів падало вниз.

В сучі зграї летіло каміння,

По околицях ширився виск.