Межа

Це було дуже захоплива подорож, цікава та подекуди складна. На початку твору було трохи нудно й страшенно дратувала поведінка деяких героїв, але далі все йшло так цікаво й динамічно, було дуже приємно побачити своє ім‘я в такою чудової персонажки). В якомусь сенсі де що нагадувало «Континеь бойових ткачів», але зовсім трохи і в найкращому чесні цих слів, всі ці створіння, політика, плани це було дуже цікаво та захопливо, що правда мені не вистачило Бастії))), єдине що трохи здивувала кінцівка(вона було неочікувана, але мене де що засмутив, той факт, що Олександр і Єва все ж були разом і деякі інші персонажі)дуже цікава світобудова, яка гарно вплетена в сюжет, персонажі та гумор просто скарб, дуже гарна робота, що заслуговує на значно більшу популярність, до речі, в чомусь схожість з «континентом…» проявляється й в головних персонажах. Дуже дякую за вашу працю й бажаю наснаги на наступні чудові твори.

Добрий день! Я з марафону взаємочитання, як раз дочитала Вашу книгу до кінця і хочу поділитися враженнями. Сюжет розгортається жваво, що круто, він змушує одразу поринути в історію, тому було цікаво спостерігати за подіями. Але хотілося б, щоб деякі моменти були показані, а не розказані. Наприклад, більше сцен, як Рей тренувала Олександра, або чим вони займалися на патрулюваннях. Їхньому зближенню було присвячено лише половину розділу, через що важко повірити в їхню несподівану дружбу. Також я здивувалась, коли виявилось, що Олександр уміє зцілювати, хоча на початку книги згадувалося, що він не вміє цього робити в силу свого юного віку. Або що у нього гострий зір, також забули, і він ніколи не використовував свої здібності. Загалом, стосовно заглиблення в лор світу, то, можливо, воно було трохи різким. Як це часто буває в фентезі, персонажі розповідають один одному в діалозі всю важливу інформацію, хоча начебто вони обидвоє її знають. Або довгі абзаци з описами Тіньового світу та Стовпів Пантеону, інколи були схожі на енциклопедію. (Сама я не пишу фентезі, тому я навіть не знаю, як можна було б оптимально подати всю інформацію про світ, просто як читач, відчула певний дискомфорт через надлишок інформації за один раз. Проте відмічу, під кінець орієнтуватися стало легше, і фентезійний світ в романі постає різноманітним, зі своїми правилами, і це круто). Що стосується персонажів, то кожен має якусь унікальну рису, і їх важко сплутати. Але мене не покидало відчуття, що це типові архетипи з аніме. Та і деякі події здавалися анімешними, з надмірним пафосом і жартівливими діалогами. І я не знаю, чи подобається мені ця риса, бо з одного боку, це приємне відчуття ностальгії від яскравого аніме-тайтлу, а з іншого - мало серйозності в ті моменти, коли хочеться прив'язатися до героїв та переживати за них. Мабуть, хотілося б, щоб всім персонажам було приділено трохи більше часу, щоб вони могли більше розкритися та стати більш рельєфними, як справжні люди. Книга написана легким та приємним стилем, і читається швидко. Описів достатньо, щоб уявити в голові картинку. Іноді траплялися описки та помилки з пунктуацією, але це невеликий мінус, просто треба уважно перечитати все. У мене залишилось приємне враження від сюжету, ідея дуже крута. Але реалізація здається скромною. Якщо Ви раптом вирішите розширити книгу та видати її, я точно піду її купляти)) Успіхів в подальшій творчості!

Вітаю. Межа була написана як ранобе на основі багатьох міфологій світу. В основі сюжету - японська та українська міфологія, але у сюжеті відгукуються вірування та міфологічні створіння з багатьох інших культур (Чехія, Словаччина, Іран, декілька європейських країн, Китай і т.д.)

Дякую, за відповідь) Зацікавив ваш твір.