Поезія

По черзі все кружляє —

мені із вами в вальсі,

Не наливають в порцелянові

на трьох липові листи в чашці.

Відлига вбрана вже видна —

розімкнувся давній міст,

Не заслужили трохи світла

чорні — смерті квіти зміст.

У вихорі усе кружляло,

весняна й тьмяна прохолода,

Плюс одинадцять вдень трималось,

і до півночі — ще сходи.

Лід по венах тихо шиє,

пряжа творить візерунки знов,

Підфарбувати щоки рум’ям,

і розвісити сірий дим і кров.