За мудрістю звернемось до коріння

20038
Публікація: 26.11.2022
Вірш
Завершено

Серед ланів й неходжених стежин

Де запах літа стрічкою лягає –

Там рідний край долонями долин

Неначе ненька ніжно обіймає.

Кує зозуля долю всій землі,

Криниці душі спраглі напувають,

До ранку тут співають солов’ї

Й волошки рясно степом зацвітають.

Пісень купальських голос золотий!

А жито наче шовкове проміння!

Щоб не забути хто і звідки ми –

За мудрістю звернемось до коріння!..

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі