Марафон коротких творів

Пес ткнувся носом у її щоку

Вона любила ротом ловити сніжинки , вони наче крихітні елементи щастя дарували їй крапельку мрії . Любила ліпити сніговиків з великими моркв' яними носами . Сьогодні був її дебют вона чекала на маму , аби показати своє творіння. Уявляла як мама радітиме , коли побачить усміхненого велетня , а потім купить улюблений Кіндер. За тим мріянням малеча непомітила як сніжка , яку хтось недбало кинув в її бік збила так старанно ліпленні дитячими ручками снігові кульки.

Дівчинка аж знайшлася плачем , так ніби в ту мить розвалився її світ.

Заспокоїло її тихе гавкання маленького песика Річі. Маленьке тільце важко перевалювалрся по снігу, а велика голова дивилась на заплакану дівчинку з співчуттям іноді їй здавалося , що Річі її розумів навіть більше ніж мама з татом .

Взявши крихітне тільце на руки, дівчинка всміхнулась, коли пес ткнувся носом у її щоку , ніби казав:

— Не сумуй зробиш іще кращий !

А вона всміхнулась і таки зліпила сніговика ще кращого ніж попередній, а Ріко щасливо вихляв хвостиком і чхав від лапатих , які норовились влетіти йому до носа.

" Яка краса я радий за тебе моя мила подруго"— говорили шоколадні очі - бусинки песика.

Дівчинка засміялася так щиро і весело пригладивши свого пухнастого друга.