Доля

Блукаю сторінками долі,

шукаю знаки та сліди.

О! Як же їх було доволі,

а після - спалені мости.

Ось будівнитство, там руїна,

мрійливі кольорові сни...

То було вчора, а сьогодні:

вперед і тільки вгору йти!

Цнотливий аркуш, подих волі,

без сумнівів на самоті.

На полотні Його любові

вже відбудовано мости.

Зховались рани, вщухли болі,

жасмин і м'ята зацвіли.

Я усміхаюсь своїй долі,

бо в серденьку тепер є ти.

© Ірися ластівка (жовтень 2022 р.)