Вернісаж
140149
Якось в червні або в травні...
Вже було не дуже й жарко.
Я на вернісаж потрапив
До художниці-квіткарки.
Бачив квіти, натюрморти.
Ну, а ще були пейзажі.
Та й які ж вони красиві!
Все було на вернісажі.
Розмаїття барв і квітів,
Що зів’януть в чистім полі.
А на полотні й папері
Не зів’януть вже ніколи.
Все буяє кольорами –
Мальви, іриси, піони.
Ніби матінка-природа
Задзвонила в свої дзвони.
Ніби з чарівної скрині
Веселкове простирадло.
Щирим поглядом майстрині
Я побачив світло радо.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯