Фантастична збірка

Кеп мав повноцінне право на гордість собою. Пограбувати міжгалактичний торговий крейсер – це подія! А зробить це непомітна для охорони, до снаги лишень віртуозам.

Проте капітан невеликої піратської шлюпки не був схильний до самолюбування. Треба було ще раз все проаналізувати, чи не помилився, де:

14.00 Штатний хакер – Льоня, зумів пробратись в мозок крейсера і заблокувати сигналізацію.

14.06 Його, капітана вихід. Підігнав свою шлюпку впритул до крейсера, синхронізував швидкість.

14.17 Механік Степанич під’єднав телескопічну горловину шлюпки до крейсерського люка.

14.23 Слюсар Вжик, по сумісництву ведмежатник – розкрив замки.

14.26 Бійці – Сергій, Саня і новачок Костян увірвались на борт на зачинили команду в каюті.

14.31 Транспортування кешу з крейсера на шлюпку.

14.44 Від’єднання і зміна курсу.

Наче все окей. Хлопці просто красені. Кожен впорався зі своєю задачею на відмінно.

Кеп включив гучномовець.

- Маю бажання засвідчити, що екіпаж маленької шлюпки з гордим ім’ям «Пеккат», найкращий в Галактиці. За її межами думаю також.

- З таким капітаном будь-який екіпаж кращий – піддів Степанич в пів голосу, проте почули всі.

- Досить вже вихвалятись – втрутився в ефір Льоня – у нас по курсу намалювався борт, називається «Кондак»

- О! Здається мені, треба з ним познайомитись ближче – азартно сказав Сергій.

- Точняк – Саня як завжди підтримав свого товариша.

- В нього практично відсутній захисний екран, легка здобич – приєднався до загальної думки Костян.

Капітан на хвильку задумався.

Саня і Сергій занадто імпульсивні. Під час роботи зосереджені і слухняні. Але потім, адреналін прагнув виходу.

- Добре, пірати – криво посміхнувся Кеп – слухай мою команду. На абордаж!

Програміст ламає коди, слюсар лаштує свій інструмент, механік свій, капітан вираховує траєкторію.

Робота кипить, царює атмосфера натхнення і азарту. Човен без захисту, експропріація обіцяє бути легкою і веселою.

Проникнення на чужий борт тривало не більше кількох хвилин. Вжику навіть відмички не знадобились. Вхід люк не замкнений!

На борту «Кондака» монахи.

- Вітаю вас, мандрівники – сказав найстаріший монах – я отче Макарій. Це мої брати. А ви хто будете? І що змусило вас відвідати нашу лодію?

- Ти теж не хворій, отче – відповів Кеп – Хто ми? Так ти ж сам і сказав. Мандрівники. І про те, що нас змусило, завітати до вас в гості, теж правильно. Мусили ми, бо інакше ніяк.

- Тож приєднайтесь до нашої трапези. Стіл щоправда в нас зараз пісний. Але чим багаті – розвів руки Макарій.

- Не можемо ми замахнутись на ваш хліб. Що ти отче? Проте можем полегшити вашу ношу, якщо вона є. Хлопці, обшукайте тут все – скомандував Кеп.

- Що ви хочете знайти у бідних послушників віри? – спокійно, навіть смиренно запитав отче.

- Бідні послушники, кажеш? – вимовив Сергій запихавшись, бо тягнув с Санею саркофаг з золотою кришкою та сімома промінцями інкрустованими діамантами.

- То зовсім не ті цінності! Ви сліпці, лиш оболонку і здатні розгледіти! Головне там сховано всередині. Проте ані щастя, ні багатства це не може принести! Лиш страждання чекають того, хто відчинить цю скриню.

- А ти дай ключа, і ми самі розберемось зі своїм щастям, стражданнями і всім іншим. Навіть допомога твоя не знадобиться – завірив монаха Костян.

- Люди просто ще не готові до такої зустрічі – безсило сказав отче і продовжив – там сховані радоні семи смертних гріхів. Це тяжка ноша – вам з нею не впоратись.

- Тягніть на «Пеккат». На місці розберемося і без ключа – віддав наказ Кеп.

- Не впоравшись зі спокусою і відчинивши цю скриню, зумійте віднайти в собі стійкість і здраводумство! Нехай допоможе вам цьому молитва, що зберігається всередині – останні слова священнослужителя заглушив шум дверей, що зачинялись.

Поставили саркофаг в центральній залі корабля. Всі розташувались півкільцем і спостерігали за рухами Вжика, що граційно немов хірург чаклував над замками.

Капітан обвів свою команду поглядом. Всі разом складали ідеально відрегульований механізм. Кожен був перевірений і відібраний особисто Кепом. Кожен майстер своєї справи.

Він знав як сильні так і слабкі грані кожного.

Вжик, його Кеп запросив до себе першим. Молодик, просто самородок, що гарував слюсарем за копійки. Роздивившись в енергійному хлопцеві геніального зломщика, капітан запропонував більш цікаву роботу, на яку той з радістю погодився.

- Нічого подібного я не бачив – натхненно промовив вжик.

- Нема таких замків, з якими ти владнаєш – підбадьорив його Степанич.

Він до приходу в банду працював на базі по утилізації космічних кораблів. Побачивши, як вдало Степанич, вправляється з різаком Кеп запросив того до себе.

- Капітан, може я тим часом виколупаю брюлики? – запропонував Сергій.

- Точняк – підтримав його Саня.

Цих двох витягнув з нелегальних підвалів, з боями без правил, де кожен день вони ризикували звернути собі шиї.

- Дай вам волю, так ви і плати з материнки «поколупуєте» - Льоня меланхолійно передражнив Сергія.

Він раніше входив в клуб кращих хакерів, і переконати його вдалось пообіцявши що завдання будуть значно цікавіші, ніж елементарні зломи банківських рахунків.

- Кгм – невизначено обізвався Костян.

Цей прийшов сам. Аргумент, що в банді пригодиться той, хто зумів їх відшукати Кепу крити не було чим – прийняв.

- Тек-тек-тек – замурчав Вжик – Йєс!

Кришка пружинно відчинилась розкинувши в різні боки обидві стулки. З глибини вилетіли згустки енергії, що стрімко попрямували до членів команди.

Безмежність, поступово звужувалась. Коли зменшилась до розмірів черепа, Кеп судомно дихаючи почав усвідомлювати себе. Скільки він пролежав без свідомості, незрозуміло. Поруч нікого.

Тяжко піднявшись, підійшов до саркофагу. Роздивився. Всередині темнота була настільки густою, що здавалось простягни руку і зможеш пощупати її. На внутрішній поверхні лівої стулки прочитав:

1.Гнів

2.Жадібність

3.Гординя

4.Хіть

5.Лінощі

6.Чревоугоддя

7.Заздрість

Нормальний такий списочок, подумав Кеп та перевів погляд на праву стулку. Там була зображена жінка в платі, і сім’ю обопільно гострими клинками. Нижче написано в’яззю:

«О, багатостраждальна Мати Божа, вища за всіх дочок землі, за своєю чистотою і за безліччю страждань, що перетерпіла…»

Відвернувшись від тексту Кеп невдоволено пробурмотів:

- Понакреслюють ієрогліфами, а мені робити більш немає що, як розшифровувати - попрямував в капітанську рубку.

Усівшись в своє кріслі розкурив сигару, налив в бокал коньяк, закинув ноги на стіл. Увімкнув монітор, потикав кнопки на пульті керування. На екрані зображення столової. Там раніше байдужий до їжі, Степанич упихував в себе величезні шматки. З кармані стирчать недоїдки.

Капітан скривився.

Переключився на каюту Сергія. Той захоплено дивиться порнофільм з грудастою білявкою, худою рудоволосою дівчиною в лікарняному халаті і хлопцем в робітничих штанях і спортивним торсом. Простеживши за рухами рук Сергія, Кеп миттю переключив трансляцію на спортзал.

Там ошалілий Льоня без утоми трощить все, що підпадає під руку, ще й погрожує комусь, хоч на екрані нікого більше не видно.

Кеп презирливо випустив цівку диму.

Каюта Кості під саму стелю забита краденими у своїх же товаришів речами, від зброї до нижньої білизни. Погляд ненажерливий і підозрілий, а рухи різкі і безглузді.

Великий ковток коньяку дещо перебив гидотний присмак.

Вжик лежить на підлозі не дійшовши одного кроку до ліжка. На підлозі йому прохолодно, цокотить зубами, а сам задумливо дивиться на ковдру, що лежить на ліжку.

«Ліниве створіння» - характеризує Кеп свого підопічного, що нещодавно випромінював енергію, і радо хапався за будь-яку справу.

В барі біля стойки, Саня п’є бурбон. На стіні розвішані світлини членів команди. Шість портретів. Вгорі Кеп, нижче ще п’ять. Зі світлин стирчать дротики дартсу. Підлога усіяна уламками скла. Саня спустошивши чергову склянку кидає її в стіну зі світлинами.

Кеп виключив монітор. Задумався.

Отже, в саркофазі зберігалась концентрована енергія гріховності. Члени команди стали її жертвами. І лиш його – Кепа, це все ані краплі не торкнулось. Тому що він не такий слабкий, як ті шестеро. Він обраний. Лише сильна особистість – така як він, зможе встояти перед надприродними силами. Монах казав, що молитва із саркофага допоможе. Сходити прочитати? А кому воно треба? Чого, власне, він має їм допомагати? Хто вони взагалі такі, щоб він, Кеп, через них переймався? Відходи, яким пощастило бути поруч з ним.

…

Тим часом в безмежному всесвіті пливе непримітний корабель. На борту благочестиві старці просять в молитві просвітлення для безумних …