Телефонний дзвінок

000125
Публікація: 30.12.2022
Вірш
Завершено

Одного разу я проснувся

від телефонного дзвінка.

Схопившись, мама взяла трубку,

І ми почули: "В нас війна!"

Спочатку ми не зрозуміли,

і думали,що просто жарт.

Та за хвилину над будинком

Ракета пролетіла в нас.

Так моторошно стало,страшно

Не знали,що чекає нас...

І через пару днів нас тато

Відправив у далекий шлях.

Ми довго їхали та йшли,

Покинули все найрідніше!

Та завжди з вірою жили,

Що наші ангели сильніші.

Я хоч малий,та знаю вже,

Що Україна, мир і воля

Даються раз і навіки!

І з нами завжди Бог і доля!

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі