О.
000106
Кусаю твої губи!..
Кровоточить.
Ти ніби застигла
У часі.
Ми обоє безсмертні.
В мистецтві вічні.
Синергія з нами,
Добра слуги одвічні.
І тобі байдуже,
Що мої крила горіли,
Коли я падав -
Змахнуть не було сили.
Цю вічність!
До нашої і нашої ери
Я тебе чекав.
Кусаю твої губи
І п'ю тебе.
Дзюркотить -
Кусаєш мене
Аж кров кипить.
Синєво твоє я поглинаю!
Ночами здригаєшся,
Спина твоя дугою.
Скільки б не була оголена,
Все одно соромишся,
Коли торкаюсь.
Твоїх грудей.
Безмісячних ночей,
Коли повна темнота
В кімнаті.
Синєво твоє я поглинаю,
За крилами своїми
Я тебе ховаю
Від Господа очей,
Тримаю на Землі.
Ми цілуватися не вміємо,
Тому,
Підборідя в крові.
2022, березень
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯