Прощання

Коли ти підеш - я плакати не буду,

Але й сміятися від радості теж.

Коли пролунає останнє «Прощай» -

Я не дивитимусь вслід,

Але обернуся ще раз.

Коли двері ти до мене навіки зачиниш,

Я не проситимусь назад.

І рука застигне у повільнім русі,

Але не прозвучить той бажаний стук.

Німий та сліпий, як кохання

І тихий, як возз'єднання наших рук.