Холодне кохання

Тепер холод відігріває теплом,

І вже не болить загострена рана,

Яка ледь не щодня мене справжню вбивала.

І у світлі ліхтарів північних,

У моїй душі цвіла відраза.

До несправжнього кохання,

І дбайливої брехні,

Яка південним сяйвом омивала

Всі невидимі світи.