Я
620161
Я рахую світанки,
Продовжуючи життя
І від ранку до ранку
Вимітаю з душі сміття.
Час летить безупинно,
Я живу у своїй тюрмі:
Океанська рибина,
Що малює круги на склі.
Але, слово за словом,
У пошуках почуттів
Я завжди випадково
Уникаю прямих кутів.
Та я все ще чекаю
Не в силах спинити рух,
Не дійшовши до краю
У обіймах холодних рук.
20.01.2023
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯