Бог

Наг я вийшов із утроби матері моєї,

Наг і повернуся.

Господь дав,

Господь забрав;

І без жаги свого жалю,

Не помилує дітей;

І не прийде на сприяння до творіння,

Що відданій всіх звірей.

Не дасть уповання або розпач,

Не подарить зайвий "шанс"

Або "благодаті".

Але дасть нам душу, життя та смерть,

Наче наша матір.

Але залишивши своїх "ляльок" на покликання долі,

Спостерігатиме, і тільки.

За тим, як хтось вмирає,

А хтось, навпаки, живе.

І на виставі, в театрі;

Безмовній, величавій тиші,

У залі глядачів, з одним місцем.

Сидить одна істота,

Що дивитися виставу трагічну,

З назвою "життя".