Варіації на тему

000111
Публікація: 24.01.2023
Вірш
Завершено

Це дивне життя, дивне, дивне:

Як диван розхристаний, як небо димне,

Як риба, що в безвість пливе на дно,

Як я, як я — у твої обійми.

І коли на крок, на крок, на два

Підходиш до нього — здаються ближчими,

А тому не такими захопливими дива,

На крок чи на два — не таємничими.

Люблю тебе, знаєш, я — і не люблю,

Вгадую риси знайомі, і втому.

Розчинитись в тобі, це пролити свою ріку,

До твоєї ріки, а тому я в тобі не потону.

Ти станеш знаком окличним, знайомим знаком,

Для повені в зливу і злих у мені стихій,

А потім так тихо, як нота в кімнаті пустій –

Зникнеш.

Зникнеш.

Зникнеш

З гірким осадком.

20.10.2021

Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Коментарі