Ідеальна в усьому

Сьогодні вирішили з хлопцями посидіти, бо післязавтра в ночі вже нарешті відлітаю. Ще одна ціль з мого списку була досягнута. Брюссель - це сходинка до іншої цілі і вона вже на горизонті. Батько був проти моєї кар'єри, він дуже хотів, щоб я пішов по його слідах. Та пластична хірургія мене не приваблювала. І хай він планував побачити мене у своїй клініці, своїм наступником, в мене були інші плани. Ми посварилися. Але навчання він все ж таки оплатив. За що йому величезна подяка. Хоча зрозуміло, що так він перепрошує, що я виріс без нього. Батьки розлучилися, коли я був у старших класах. Чого ото було затягувати. Вони давно вже були чужими людьми. З новою дружиною дітей не мав. Отже, надія була на мене, а я не виправдав довіру. Післязавтра я вже буду в Бельгії. Контракт підписаний на два роки, але я впевнений, що його подовжать. Маю намір залишитись. Компанія повністю відповідає моїм побажанням, як і я їхнім.

З’явилась компанія студентів. Це не дуже порадувало. Хотілось нормально посидіти, випити, поговорити. Компанія була шумною, але не занадто.

ЇЇ я помітив відразу. Всі, я гадаю, помітили. Бабкою влетіла до залу. Така енергійна, весела, яскрава. Не в тому сенсі, що одягнена, а сама по собі. Коротка зачіска, пасмами, які спадають на обличчя, пухкі губи, які звабливо посміхаються, і очі, які не можна розгледіти. Штани в обліпку, які обмальовують усі згини тіла. Я потайки кидав на неї погляд. А коли вона пішла танцювати, взагалі не зводив. Ні, вона не бабка. Вона кішка. Граційна, гнучка. Відразу помітно, що танцювала, як і я колись. Я б станцював з нею танго.

Я ледь не забув, про що ми з хлопцями говорили, як побачив, що вона йде в наш бік. Як вона йшла. Плила. Ото ж вже яка краля, знає яке враження справляє на мужиків. Знає собі ціну і вміло володіє своїм тілом. Звабливиця.

-А чому це така мужня компанія без дівчат? - Обперлася об стіл і у вирізі її сорочки оголилась частина дуже апетитних грудей.

-Принцеса хоче скласти нам компанію? - Відгукнувся я.

-А у вас є чим розважити принцесу?- Фліртує і сідає за стіл.

Хлопці відразу підсіли до неї і почали пригощати, розважати. Вона сміялася дуже заразливо. Я поглядав, але не заважав. Схоже, що хочуть підпоїти. Стало смішно, бо принцеса не п'є. Раз вилила, другий. От хтось здивується, коли соку хлібне. Наші погляди зустрілись. В цих очах можна потонути. Сині, як два глибоких озера, так і затягнуть до себе. Я підморгнув, щоб зняти напругу, яка в мене виникла.

Ми танцювали. Я притискав її до себе і думав про продовження вечора з нею. Усе ідеально. І те як вона рухається, і як жартує. І навіть ім'я не назвала. Та я буду не я, як не дізнаюсь. Гарна, зухвала і самовпевнена. Ідеальна. Вона серед своїх друзів як з іншої планети.

А потім взагалі прибила мене до стільця. Взяла поцілувала і втекла. Ще б туфлю загубила. Побіг за нею, а вона сіла у таксі та поїхала. От вже пустуна.

Стою перед її дверима і не наважуюсь постукати. Ім'я і де шукати в її одногрупників дізнався ще вночі, як вона побігла.

Була здивована, не очікувала мене побачити. Хотіла щось запитати, але не встигла. Я її обняв і поцілував, поки не отямилась.

-Ми не закінчили вчора, - і почав цілувати її очі, які були трохи збентежені, потім перейшов до шиї.

-Що не закінчили?

А я цілував її та не ніг спинитися. Все в ній як я люблю. Вона ідеальна. Як для мене створена. І не хотілось зупинятися. Не хотілось слухати її заперечення. Я завівся. У себе прийшов тільки як почув про Бельгію.

-Ти їдеш до Брюсселю?

-Сьогодні вночі. - Відразу зрозумів, що це все.

-На довго?

-На два роки, -вона застібала сорочку.

-Я не хочу так.- Сказала впевнено.

Все скінчилось навіть не розпочавшись. Десь дуже глибоко промайнула думка на усе плюнути й залишитись. Та швидко її відкинув. Було прикро і зрозуміло, що в нас немає майбутнього.

«Йди», - шепоче мені в губи і цілує. Гірко.