Пробудження
000135
ранковий непорочний сніг
украду жаско порухом долоні.
кришталь і свіжість, котрі той стеріг,
жадобно втру собі в гарячі скроні.
морозом збуджені думки
сновидно зазвучать в пологій тиші
і ринуться із мене утекти.
біжіть! На ваше місце прийдуть інші.
Щоб оцінити твір, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.
⋯