6

Але це не була та дівчина, це був лише наш директор. Почулися фиркання однокласників. Я полегшено видихнув.

- Я вибачаюсь, я б хотів забрати Флафі. - сказав той. Ах точно, Флафі, це наш хом'як у клітці. Чомусь директор завжди залишав його у нас. Він скоро почимчикував, сказав щось вчительці й вийшов. Я потер лодоні та видихнув у них повітря. Чомусь я справді побоювався приходу мафіозі. Як тільки, я чув якийсь шорох на коридорі, благав, щоб це не була вона. Моя шкіра вкривалась сирітками, а серце шалено билось. Мені здавалося, що кожен мене б зрозумів. Й так ледве приходив додому. І сестра бідкається й мама хвилюється.

І тут, я нашорошив вуха, з коридору чулися звуки. Це були кроки, й вони скоро наближалися. Я чув цокіт годинника. Раптом хтось, з ноги відкрив двері. (тільки так можна відкрити наші двері.)Я різко обернувся. На порозі стояла дівчина, трішки нижча за мене. Вона обвела усіх холоднокровним поглядом й попрямувала до вчительки. Мабуть мафіозі була вдягнута дорого тому, що Карен коментувала весь її одяг.

- Чорний гольф...о-о я ще й знаю, якого це бренду. Чорна шкіряна куртка це та, що ми бачили в магазині. - видихнула вона і... - Я бачила в інтернеті ці джинси, але вони чорні й широкі. Мені не до вподоби. Лізо, тобі подобаються? Ну в тебе й смак. Що за маразм?! Я знаю де їх купити, але вони справді дорогі. Думаю, кожне срібне кільце на її пальці буде по сто доларів, а уяви їх аж десять! Золота цепка...хм ...браслет від одного, знаменитого бренду. Ох ,напевно, я б потратила усі татові гроші на це.

Вчителька нервово, щось перебирала у шухляді, а дівчина відкрито спостерігала за нею. Здавалося, що міс Ідалія через хвилювання, не могла чогось найти.

Нарешті я зміг нормально її роздивитися.

Щоб вподобати цю частину, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.

Вподобати!
Щоб залишити коментар, необхідно зареєструватись на сайті або увійти, якщо ви вже зареєстровані.